Відокремлений структурний підрозділ

Хроніки війни

З 1 квітня в коледжі було відновлено навчальний процес. Від останнього довоєнного заняття тоді минуло трохи більше місяця, а було таке враження, ніби ціле життя. Перші пари я вирішила розпочати творчою роботою: запропонувала описати свої переживання, свої почуття, написати свою хроніку війни. Для тих, кому це дуже важко та боляче, можна було обрати іншу тему: «Що я зроблю після перемоги».

А далі були щирі твори. Читати деякі було дуже важко. Втрачене житло, зруйновані оселі. Іноді доводилось плакати вголос, читаючи про загиблих рідних, про втрату батьків та друзів.  Дехто надсилав уривки зі свого особистого щоденника. Діти виливали спогади на папір і казали, що ставало легше.

Можна повчитись у наших дітей силі духу, мужності та витримці. Хтось заспокоював матусю та молодшу сестричку, коли розривались бомби десь поруч, хтось допомагав лікарям доглядати за хворими дітками в лікарні, хтось стояв під прицілом ворожого автомату в окупованому селі, хтось рятував покинутих тварин.

Можна повчитись у наших  дітей винахідливості та оптимізму. Хтось, відволікаючись, прочитав 500 сторінок роману за декілька днів, хтось під гулом сирен вишив картину бісером, а хтось намагався займатись фізичними вправами за будь-якої нагоди.

Розумієш, наскільки мудрі наші діти, коли бачиш такі рядки: «Мабуть, дивно, однак війна навчила мене бути по справжньому щасливою людиною. Щасливою від шматочка свіжого хліба та масла, за якими дідусь декілька годин стояв у черзі під обстрілами. Дідусь повернувся живим і здоровим, від цього хліб здається ще більш свіжим, а масло смачнішим. Бути щасливим від появи світла раз у декілька днів, від набраної дощової води, тощо».

Діти торкалися теми щастя, цінності життя, важливості цінувати близьких, цінувати час з рідними.

Війна робить дітей дорослими, а деяких дорослих дітьми. Війна змінює нас. Війна змінює світ.

А ще запали в душу рядки, які повторювались майже в кожному творі: «Головне, що я усвідомила під час війни – у нас для щастя все було».

Коли ми відсвяткуємо нашу Перемогу, хай ці твори не дадуть нам забути все, що довелось пережити! Хай вони нагадують, якою ціною здобута незалежність нашої України!